Господарський Процесуальний Кодекс

Травень 15, 2012

Господарський Процесуальний Кодекс

Господарський процесуальний кодекс України або арбітражний процесуальний кодекс Україні – це кодифікований акт, який стосується тільки галузі господарського права, та є основним джерелом процесуального права в справах банкрутства та господарських справах. Кодекс був прийнятий Верховною Радою шостого листопада в 1991 року. Процесуальний кодекс України передбачує те, щоб підприємства, організації та інші юридичні особи, що займаються підприємницькою справою без оформлення юридичної особи в автоматичному порядку набули статусу та прав суб’єкта підприємницької діяльності. Далі вони набувають вже офіційне право звертатися до господарського суду за захистом та відстоюванням своїх оспорюваннях або порушених прав та власних інтересів. У випадках, що передбачени законодавчими актами України, до господарського суду можуть звертатися також державні ті інші органи, особи, які не є суб’єктами підприємницької справи, такі же повні права мають і іноземні представники.
Господарський суд може порушити справи за такими позивними заявами:
– підприємства, які звертаються до господарського суду за відстоюванням своїх прав та інтересів;
– підприємства, які звертаються до господарського суду з випадками, що передбачени законодавчими актами;
– прокурор, що звертається до суду в відстоюванні інтересів держави;
– оскарження прийнятих рішень третейських судів, видачу виконавчої документації на виконання рішень третейських судів в примусовому порядку, створених відповідно до закону «Про третейські суди» в Україні.
Також, у господарських судах вдало функціонує вже автоматизована система документообігу, яка сприяє забезпеченню:
– неупереджений та об’єктивний розподіл справ між суддями з точним додержанням всіх принципів черговості та рівності для кожного судді;
– надання всім учасникам процесу потрібної інформації про розгляд справи, в якої вони приймаються участь.
– Централізоване збереження процесуальних документів та текстів, що стосуються судових рішень;
– Якісна підготовка статистичної інформації;
– Реєстрація вихідної та вхідної кореспонденції та етапів її руху;
– Видача судових наказів та рішень господарського суду на підставі наявних даних в автоматизованій системі документообігу щодо прийнятого рішення та реєстрації заяви, на користь яку вони ухвалені;
– Передача розглянутої справи до електронного архіву.



Зверніть увагу:

Добавить комментарий